Популярність куркуми, «золотої спеції», у багатьох країнах обґрунтована. З таким широким спектром цілющого ефекту на організм, можна забути про аптеки.
Вона належить до сімейства імбирних і достовірно зарахована до рослин, c офіційним статусом лікарської рослинної сировини, зареєстрованої в фармакопеях США, Японії, Китаю, Британії, Франції, Німеччини. Високий вміст куркуміну визначає діапазон призначень в різних областях медицини, від нозологічних форм соматичних захворювань до психічних розладів.
На основі куркуми фарміндустрія випускає велику кількість препаратів жовчогінної, протизапальної, антимікробної дії.
Куркума має багатющий хімічний склад зі складною структурою.
Куркумін – один з найбільш добре вивчених поліфенолів з підтвердженою ефективністю та різноплановим діапазоном лікувальної дії. Він виявляє виражену протизапальну, антиоксидантну, антибактеріальну, противірусну, протигрибкову та антипаразитарну дію. До відомих властивостей куркуміну відносять його протиракову, протиподагричну активність.
Медичні дослідження підтверджують антиканцерогенний, протиревматичний, антитромбічний, гіпоглікемічний, гепато- і нейропротекторний ефекти куркуміну.
Поєднання виражених жовчеутворюючих і жовчогінних властивостей обумовлює її здатність активізувати процеси травлення, а антибактеріальна та протизапальна дія, у фармакологічному плані, доцільна при будь-яких порушеннях функції кишечника.

Призначення препаратів куркуми в комплексі з гепатопротекторами «Розторопша» або «Артишок» і фітопрепарату-спазмолітика (папавериноподібної дії) «Чистотіл», оптимізує процес лікування хронічних холециститів. Завжди результативно застосування куркуми в комплексній терапії холецістохолангіта, що супроводжуються вираженими диспепсичними розладами.
Куркумін відрізняється високим антиоксидантним ефектом і гепатопротекторною властивістю, надійно захищає печінку від токсинів, агресії ліків, жирових перероджень, некрозів, гіперплазії жовчного міхура. Гепатопротекторну характеристику куркуміну можна порівняти з дією сілімарину розторопші. Його комплексні ефекти, протизапальна і гепатопротекторна дія, позитивно впливають не тільки на функціонування печінки, а й на гормональний статус, покращують клінічну динаміку у пацієнтів зі стрес-індукованими порушеннями менструального циклу.
За даними досліджень куркумін перешкоджає росту клітин ендометрію, регулює синтез естрогену.
У практиці лікаря – гінеколога призначення куркуми обґрунтовано протизапальними її властивостями.
Збалансоване поєднання антибактеріальних, гепатопротекторних і потужних протизапальних властивостей визначає лікувальну спрямованість препаратів куркуми при захворюваннях суглобів. При артритах, в тому числі ревматоїдних, вони зменшують вираженість найбільш поширених симптомів артриту.
Механізм протизапальної дії пов’язують з її можливістю блокувати синтез протизапальної арахідонової кислоти. Куркумін є універсальним інгібітором протизапальних каскадів сигнальної трансдукції в клітці, здатний знижувати високий рівень печінкових ферментів АЛТ і АСТ, благотворно впливати на тонус жовчного міхура, забезпечувати ритм його скорочень. При хронічних дифузних захворюваннях печінки та жовчного міхура препарати куркуми вважаються найефективнішими.
При кардіологічних патологіях увагу лікарів привертає м’яка гіпотензивна, судинорозширювальна дія куркуми. Вона стимулює утворення еритроцитів, пригнічує ріст холестеринових бляшок на стінках судин, попереджає набряки, зменшує ризик тромбоутворення, захищає від інсульту та інфаркту.
В останнє десятиліття дослідники з’ясували явний виражений ефект куркуміну при офтальмологічних захворюваннях, завдяки його антиоксидантним, протизапальним, антипроліферативним властивостям і його здатності усувати ознаки запалення і фіброзу. Це дає можливість використовувати екстракт куркуми при ретинальних патологіях включаючи глаукому, вікову дегенерацію макули, діабетичну ретинопатію.
Достовірно підтверджені високі детоксикаційні можливості препаратів куркуми. У стародавніх медичних трактатах куркума  як засіб що відноситься до «групи ліків проти отрут», «пригнічуючих жар отрут». У практичній медицині її розглядають як діючий антидот і призначають при хронічній лікарської інтоксикації. Особливо це стосується осіб похилого віку, коли усунення інтоксикації, корекція метаболізму, підвищення імунітету та антиоксидантного статусу організму затребувані і визначають якість життя цих пацієнтів.
У випадках ятрогенної депресії, іпохондрії, куркума стимулює вивільнення серотоніну, протистоїть депресії, нудьги, покращує настрій, «веселить» серце.
Показання до застосування.
Рекомендується як загальнозміцнюючий засіб дієтичної корекції порушень процесів травлення, профілактики диспепсичних розладів, а також до раціону харчування при наступних станах та захворюваннях:
– порушення процесів травлення;
– диспепсичні розлади (відчуття тяжкості, повноти після їжі, метеоризм);
– диспепсичні розлади що супроводжуються відрижкою, нудотою, болем;
– комплексна терапія захворювань кишечника (коліт, виразковий коліт, НВК);
– порушення функції печінки, жовчного міхура (гепатити, холецистити, порушення тонусу жовчного міхура, дифузні захворювання печінки та жовчного міхура);
– токсичні ураження печінки (алкогольні, лікарські);
– постхолецистектомічний синдром;
– порушення менструального циклу, запальні захворювання жіночої статевої сфери;
– профілактика інсультів, інфарктів;
– комплексна терапія цукрового діабету та його ускладнень (діабетична енцефалопатія, діабетична ретинопатія);
– комплексна терапія онкологічних захворювань;
– ретинальні патології (глаукома, вікова дегенерація макули);
– інтоксикації, в тому числі лікарські.

Склад містить активні інгредієнти: екстракт кореневищ куркуми (стандартизований по куркуміну) (50-55%)
допоміжні речовини: лактоза (45-50%), крохмаль (0,001%)

Спосіб застосування та дози: по 2 таблетки 2-3 рази на день за 30 хвилин до їди.
Лікувально-профілактичний курс 8-12 тижнів.